"Ах, Одесса, жемчужина у моря..."

Вид на порт з Потьомкінських сходів

П'ятнадцятого березня ми з класом вирушили у подорож до Одеси. Дуже колоритне, незвичайне місто. Там не знайдеш будівлю, яка має більше ніж чотири поверхи. В центрі міста неначе потрапляєш в Відень ХІХ століття.

Тож ми прибули на Київський вокзал о третій годині. А вже о четвертій ми рухалися до Одеси. Їхати в плацкартному вагоні з ровесниками трохи страшно, бо можеш прокинутися в зубній пасті та з розмальованим обличчям. Але у нас все пройшло весело і мирно. Пограли в мафію, посміялися та й полягали спати. 

В Одесу ми приїхали о пів на шосту ранку.

Сонні, але задоволені, ми півгодини чекали екскурсовода в найближчому МакДональдсі. 

Дочекалися. І нас повезли до готелю на автобусі. Там ми поснідали, до речі ресторан в готелі виявився дуже пристойним.

Після ситного сніданку ми почали автобусну оглядову екскурсію. Спочатку побували в Аркадії-найбільшому курортному районі Одеси. Там ми бачили величезний аквапарк, відомий клуб - Ibiza, але найголовніше -це море. Був сильний вітер, туман, всі змерзли, але море підняло настрій.

Продовжили екскурсію ми у цетрі міста. Побували на Потьомкінських сходах, послухали про Хосе Дерібаса та Катерину ІІ.

Готель "Bristol" - найкращий готель Одеси

Після обіду у затишному закладі в стилі лофт, нас повели в музей контрабанди. Досить цікаво було дізнатися про те, що катакомби  використовувалися тут в першу чергу для перевезення контрабанди, а також, що довгий період часу в Одесі панувала вільна торгівля - Porto Franko.

Після цього ми вирушили у музей Одеського порту. Надзвичайно харизматичний екскурсовод - баба Оля з самого початку розповідала якісь нісенітниці, які допомагали заснути, що в той момент було небажаним. Але як тільки ми сіли в автобус, який повіз нас у сам порт, то баба Оля змінилася і стала розповідати все доречно і цікаво.

Нам була запропонована ще одна екскурсія, але ми відмовилися від неї, бо були дуже виснажені. Поселившися у готелі, ми влаштували собі відпочинок аж до вечері.

Після останнього прийому їжі, на мою думку, в найгіршому закладі з тих, де ми були, наша група відправилася на прогулянку центром міста. Вечірня Дерибасівська - це диво! Неповторна атмосфера Одеси панує там постійно, а ввечері вона підсилюється чарівним підсвічуванням дерев та вітрин. А ще я гордо можу заявити, що їздила на всіх фунікулерах України!

Повернулися ми раніше, ніж очікувалося. Після чергових посиденьок, що виявилися дуже веселими, ми розійшлися і вже після полуночі лягли спати.

Другий день виявився сюрпризом. На вулиці було так тепло, що можна було знімати пальто. Після сніданку нас забрав той самий екскурсовод і повів на вокзал - здати речі у камеру зберігання. А вже після ми розпочали екскурсію по замкам Одеси. Дійсно, архітектура Одеси - неповторна. Трохи нагадує наш Поділ, але за винятком одніє деталі: з-за величних трьохповерхових будівель не виглядає черговий хмарочос або торговий центр.

Пам'ятник Катерині ІІ зі своїми фаворитами

Пообідавши в відомому ресторані "Легенда", шо нагадує середньовічну таверну, нас чекала найбільш захоплююча екскурсія. Приїхавши на Молдаванку - не найблагополучніший район Одеси (як Борщагівка чи Троєщина в Києві), прокрокувавши хвилин двадцять, ми дійшли до гаража. Потворного іржавого гаража. Але це був незвичайний гараж. Це був замаскований спуск у катакомби. Нам роздали каски та ліхтарі, розповіли правила техніки безпеки та повели на глибину 20-25 м під землю. Перше, що потрібно знати про катакомби в Одесі - це зовсім не катакомби. Катакомби - це масові захоронення. А в Одессі - це просто каменоломні. Тут добували ракушняк. Друге - це те, що не варто залишатися там без ліхтаря одному на довгий час. Бо там повна тиша і можна з'їхати з глузду. Насправді, ці підземелля були сховищем для партизанів, а також для злодіїв та контрабандистів. Наша екскурсія тривала близько двох годин і за цей час встигаєш звикнути до тамтешньої обстановки, стає навіть затишно.

Коли ми вилізли звідти, то стало холодніше. Це була наша остання екскурсія. Потинявшись біля вокзалу нас повели знову в той жахливий заклад. Я навіть згадувати не хочу. Після вечері почався дощ, але це не завадило нам насолодитися центром міста ще раз. Зробивши ще декілька фото, ми вирушили на вокзал.

Я можу сказати, що ця поїздка була просто надзвичайною. Нереально пощастило з екскурсоводами, наш клас став майже родиною.  Стільки емоцій, нові знання про свою країну зробили нас на ці два дні щасливими. Та й сама Одеса - дійсно "жемчужина у моря".